Дитяча гра є, як показує досвід педагогів і теоретиків,
одним з ефективних прийомів навчання, використання якого робить всі предмети улюбленими. Вибір
потрібної гри - одне з найважливіших завдань вчителя. Цей вибір повинен проводитися
з урахуванням цілеспрямованості гри, можливості поступового її ускладнення.
Ю.З. Гільбух описує уроки-ігри, характеризуючи їх такими
позитивними ознаками, як яскраво виражена мотивація діяльності, добровільність
участі й підпорядкування правилам, невизначеність результату, що інтригує, та
більш висока в порівнянні зі звичайними уроками навчальна, розвиваюча й виховна
результативність. Автор розділяє їх на учбово-рольові й змагальні. Для перших
характерно максимальне включення уяви. Вони розділяються на кілька видів:
- з прийняттям
учнями певних рольових функцій - масок;
- з використанням
казкового сюжету;
- з фантазуванням;
- ділові ігри,
засновані на програванні не художніх, а професійних ролей,
в яких моделюються умови професійної діяльності.
Сучасний урок немислимий без інтенсивності і потребує від
учнів концентрації уваги, напруження сил. Застосування ігор дає змогу зберегти
ентузіазм і високу працездатність до останніх хвилин уроку. Тому особливо
обґрунтованого підходу на уроці в початковій школі потребує пізнавальна гра,
яка має велике значення для розвитку активності школярів.